Чи можна сказати, що клас - це потенціальний підрозділ Пласту?
О, для цього треба пройти спочатку вступ, а далі 12 рівнів одної пригоди: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12.
А найцікавіше...
... має Положення про учнівське самоврядування. Ось воно:
Чи має бути у кожного класу свою газета - це питання.
А от що має бути форум - це точно. Але який, як і де його розташувати? Найкращий варіант, здається - на сторінці школи. Чи так насправді? А як придивитись?
Про це поговоримо з вознесенськими модераторами. Модераторами шкільних форумів, вони ж в темі? Побачимо. З деякими з них я вже потоваришував і мав можливість запросити персонально, а всі, кому цікаво, можуть приєднатись.
13.08 23 перегляди. В групі нікого. А 15 числа з'ясувалось, що жоден (!) форум запрошення не побачив. Модератори дивились, думали, може радились з директором і вирішували, що "нам того не треба". Ну ясно. Тоді спробуємо через міські форуми, теж шлях.
17.08 40 переглядів. І жодної реакції. Ну, тоді все, закінчили.
А тут сюрпрайз...
В цьому тексті моделюємо приклад роботи розподіленого кластеру одного класу Запорізької гімназії №19. Так, в одного класу, що має і газету, і Фейсбук-групу на сторінці гімназії.
Уявімо, що це пост в газеті класу, що так і називається: 24\7.
Ось вона:
Обговорювали (намагались) газети одного закладу освіти - не вдалось залучити до процесу директора. Ну і подумалось: це випадок чи явище?
Зараз перевіримо, для початку треба ж якусь картинку? Ось вона (це директори закладів освіти, вважає Гугль):
А тепер вже серйозно:
Мабуть, ви вже здогадались, що Гімназія 19 в Запоріжжі подає черговий приклад роботи в медіаосвіті? Так, дійсно, знайомтесь з подією. А хто хоче побачити процес в розвитку, має познайомитись з історією питання.
Тут вміщуємо план роботи в продовження ідей Проєкту.
Перший крок
Почнемо, звісно, з Миколаєву, бо там же є особисті знайоми. В тому числі директори шкіл Ірина Пастушкова і Тетяна Геллер (11.03.23). До них (і ще до когось - див. Корисні посилання) звернемось для початку. Тут поки що без реакції.
Другий крок
Далі запросимо до розмови учасників голосування в базових областях, попросимо їх долучитись до кола волонтерів проекту. (12.03.23). Тут є лайки, але не більше.
Третій крок
Буде виглядати аналогічно другому, але він адресований вже до учасників голосування в педагогічних форумах. Там йшлося, нагадаємо, власне про ради класів і два десятки колег сказали про те, що є в їхньому класі ця поважна інституція. От їх і запросимо. (13.03.23)
Підсумки
Отже, перша фаза проекту передбачала три простих і конкретних кроки. Не хотілось заглядати надто наперед, спробуємо рухатись без поспіху. А тоді, може, побачимо і другу фазу.
Перша фаза принесла 120 переглядів і поодинокі лайки, але ніхто нічого не сказав. Тоді ходімо до четвертого кроку. А друга фаза відкладається. Хотілось би з кимось же і поговорити, тоді буде дійсно друга, нова фаза. А так виходить подовжена перша.
Четвертий крок
Згадаймо про досліджений вже раніше Фейсбук і зробимо згідно з означеною структурою три заходи: Акаунти (14.03.23), Групи (15.03.23), Сторінки (16.3).
190 переглядів без дієвої підтримки і ми продовжимо запрошення по різних форумах - педагогічних чи загальних.
Число переглядів зросло до 243, але ніхто нічого не сказав. Де вже там вести мову про якусь більш-менш системну розповідь про справи класу. Класу чи ради? І, до речі, а хто має, власне, таку розповідь подати, так би мовити, за своїми посадовими обов'язками? Так лідер же, правда? Відтак з'явилась ідея.
... подає нам допомогу. Спочатку навчаємось (можна ще раз), а потім одержуємо слушну пораду:
Класне
самоврядування як одна із
форм виховної роботи
Вступ
Врадієвка Н.Рожко, Т.Кушніренко, Н.Назарова, Л.Солопова, Т.Сімова, М.Аполітова
І.Єрмаков, Г.Коганич, В.Кириченко, Д.Спіжева